"Монетизація послуг екосистем в Україні: утопія чи недооцінені можливості досягнення цілей сталого розвитку" на таку тему відвувся сьогодні круглий стіл за участю профільних науковців та експертів, представників органів влади та бізнесу, долучились і працівники Парку. Метою онлайн-зустрічі було обговорення питань монетизації послуг екосистем, а також перспектив розвитку приватного ринку послуг екосистем у контексті досягнення цілей сталого розвитку.
*Екосистемні послуги – це всі вигоди, що людство отримує від екосистем. Екосистемні послуги поділяють на: Ресурсні – деревина, вода, ягоди, гриби; Регулюючі – водний режим, запобігання ерозії ґрунтів; Культурні – туризм, відпочинок; Підтримуючі життя – середовище існування для всього живого. Вони створюють можливості для життя людей шляхом регулювання захворювань та клімату, розвитку рослинних культур та формуванням грунту, фільтрації води тощо. Ми насолоджуємось пейзажами, прогулюємось парками, влітку їздимо відпочивати на море, а взимку – в гори. Для нас це звичайні речі і ми не замислюємось над тим, що всі екосистемні послуги задовольняють базові потреби людини. І на фоні гіперстрімкого ритму життя ми чомусь відмовляємося визнавати, що з кожним роком платити за природні блага стає дорожче. Чому ми маємо рахувати вигоди, які отримуємо від природи? Людство має розуміти скільки б грошей знадобилось для того, аби штучно відтворити те, що людина отримує задарма? За підрахунками FAO, вартість екосистемних послуг у світі дорівнює 125 трлн дол США! Ця сума вражає, правда? Для порівняння, весь річний бюджет США менший у 7 разів. Проте, не дивлячись на оціночну вартість, суспільство не забезпечує їх необхідного обліку у політичному та економічному житті, тобто вклад в їх охорону і управління є недостатніми. Але базові природні ресурси й екосистемні послуги є основою для всіх продовольчих та сільськогосподарських систем і тому варто забезпечити підтримку і збереження екосистемних функцій. Які ж висновки має зробити людство?
Ми маємо вийти на новий рівень “стосунків” з природою. Припинити відноситися до неї як до обслуговуючого персоналу і дякувати їй за екосистемні послуги, які вона надає. А головне, навчитися відшкодовувати збитки, адже тільки так наша планета зможе й надалі функціонувати як належить.
Природа може “списати” наші борги, якщо ми будемо піклуватися про відновлення її ресурсів та підтримку стабільності екосистем.
