116435690_1023194311452853_8257235265305
 
Line separator

ДІЯЛЬНІСТЬ

Наукова

Охоронна

Рекреаційна

Освітня

Н

А

У

К

О

В

А

107496685_298801241562631_87915154480041
116545383_973898959717179_51589323038512

   Наукова діяльність у НПП «Тузлівські лимани» здійснюється відповідно до вимог  Закону України про наукову і науково-технічну діяльність № 848-VIII  від 26 листопада 2015 року  та  наказу Мінприроди України від 29.10.2015 № 414 «Про затвердження Положення про наукову та науково-технічну діяльність природних і біосферних заповідників та національних природних парків».​

 

   Основні результати досліджень за 2019 рік

   Важливими результатами наукових досліджень є той висновок, що відсутність прорви між Чорним морем та Тузлівськіми лиманами є головною причиною деградації водно-болотних угідь міжнародного значення «Система озер Шагани-Алібей-Бурнас», площа яких скоротилась на 5000 га.

   В 2019 році видовий склад фауни птахів НПП не змінився, і становить 262 види. Січень 2019 року був досить теплим. В цей період було відмічено в регіоні ряд теплолюбних видів: сивка морська Pluvialis squatarola – 3 поодинокі особини трималися усю зиму на території НПП; побережник чорногрудий Calidris alpina – трималися усю зиму (до 270 ос. сумарно на всій території НПП); кульон великий Numenius arquata – поодинокі особини трималися усю зиму на території НПП; дрізд співочий Turdus philomelos – 09.01 (1 ос. в м. Вилкове); вівчарик-ковалик Phylloscopus collybita – 09.01 (1 ос. в м. Вилкове ). В ІІ декаді лютого 2019 р. відмічено початок міграційної активності гусей та качок. Слід зазначити, що в лютому значно покращилась ситуація з кормовою базою для лебедів та гусей, що пов’язано з появою молодої порості на полях ріпака та озимини. 22.02.2019 р. відмічено суттєве погіршення погодних умов (зниження температури повітря та опади в вигляди мокрого снігу та снігу, сильний вітер), що, ймовірно викликало вимушену паузу під час міграційного переміщення гуски білолобої, через що близько 20 тис. ос. птахів цього виду використовували територію Тузлівської групи лиманів для годування, відпочинку та перечікування несприятливих погодних умов.

   В зимовий період 2018-2020 рр. продовжені обліки червоноволої казарки Branta ruficollis та інших зимуючих гусей України в рамках проекту Європейської комісії «LIFE» (LIFE16/NAT/BG/000847) під назвою «Безпечний перелітний шлях».

   В 2019 р. був проведений аналіз гніздової фауни птахів НПП «Тузлівські лимани» за всі періоди досліджень. Результати були представлені у відповідному розділі Літопису та в якості окремої наукової публікації (Яковлєв, Гайдаш (в друці)).

   В 2019 р. було відмічене вперше на території Тузлівських лиманів колоніальне поселення чепур малих Egretta garzetta. Загальна кількість становила 45 пар, птахи гніздилися в полівидовій колонії граків Corvus frugilegus та кібця Falco vespertinus, та розташована в лісосмузі біля лиману Малошаганський.

   Успішність гніздування наземногніздуючих видів, в тому числі й тих, що охороняються на національному та міжнародному рівнях (чоботаря Recurvirostra avosetta, крячка малого Sterna albifrons, пісочника морського Charadrius alexandrinus) в 2019 році, як і минулого року, була дуже низькою. Це пов'язано з гострою нестачею гніздових стацій (піщано-мулистих кіс) та їх доступністю для хижаків.

   Практично відсутнє було гніздування на території лиману Хаджидер, де в минулому були розташовані найчисельніші колоніальні поселення цілого ряду наземнегніздуючих видів птахів.

   Частково колоніальні поселення мартинів та крячків, що напевне гніздилися раніше на лимані Хаджидер, перемістилися в інше місце – пониззя лиману Карачаус. В роки з низьким рівнем води в лиманах системи кіс звільняються від води та утворють додаткові стації для гніздування, але через малу площу вони не можуть забезпечити потреби для всіх птахів.

   Вперше в 2019 р. було виявлене нове місце гніздування наземногніздуючих видів – центральна частина східного берега лиману Карачаус.

   Як і в минулому році, на території водно-болотних угідь групи Тузлівських лиманів відмічений негативний вплив низького рівня води на чисельність та видовий склад птахів. Через недостатній водообмін з Чорним морем частина водойм обміліла чи зовсім висохла. По відношенню до минулих років в рази зменшилась чисельність птахів ряду Качині Anatidae та Сивкоподібні Charadriiformes. Досить мало було мартина середземноморського Larus melanocephalus. Навіть чисельність деяких аборигенних видів, таких як галагаз Tadorna tadorna та чоботар Recurvirostra avosetta була вкрай низькою. За результатами серпневих обліків стало відомо, що наймасовішими видами були: мартин звичайний Larus ridibundus (4560 ос. – 14,5% від всіх відмічених птахів); мартин середземноморський Larus melanocephalus (3471 ос. – 11%); лиска Fulica atra (3053 ос. – 9,7%); крижень Anas platyrhynchos (2693 ос. – 8,6%); брижач Philomachus pugnax (2168 ос. – 6,9%), мартин жовтоногий Larus cachinnans (1274 ос. – 4%).

   В ІІ та ІІІ декаді листопада 2019 р. відмічений масовий проліт припутня Columba palumbus на прилеглих до НПП «Тузлівські лимани» територіях в Придунайському регіоні. Так, в околицях м. Вилкове 11.11.2019 відмічений переліт 30-40 тис. ос. зазначеного виду, в районі Придунайських озер 24.11.2019 відмічено 100-120 тис. ос. зазначеного виду. Ці показники є найвищими за весь період спостережень в регіоні.

   На території НПП «Тузлівські лимани» 30.12.2019 вдалося відмітити зграйку чечіток гірських Carduelis flavirostris. Майже рік тому (28.12.2018) нам вдалося саме на цьому ж місці відмічати також зграйку гірських чечіток. Зазначене спостереження може вказувати на те, що для зазначеного регіону, вид має статус нечисельного зимуючого виду. Окрім того птахи територіально щозими можуть тяжіти до одних й тих же територій.

   Станом на 2019 рік загальний список птахів, що занесені до Червоної книги України та Європейського Червоного списку не змінився, і складає відповідно 56 та 7 видів. Дещо збільшилась кількість видів, що занесені в інші природоохоронні списки – 253 види охороняється Бернською, 140 – Боннською конвенціями, 13 видів мають високі природохоронні статуси в списках МСОП.

   За результатами моніторингу рідкісних видів ссавців викликає занепокоєння відсутність реєстрації на території Парку ховраха одеського Spermophilus odessanus протягом 2016-2019 рр., що може свідчити про катастрофічне скорочення чисельності та деградацію колоній цього виду в НПП «Тузлівські лимани».

Окрім того, занепокоєння викликає відсутність реєстрації, а також слідів перебування на території парку сарни [козулі] європейської Capreolus capreolus. Слід зазначити, що вид не реєструвався нами на території парку з 2013 р. Відсутність слідів перебування виду на території НПП «Тузлівські лимани» може свідчити про зникнення цього виду з вказаної території. Однак, дослідження щодо наявності, визначення статусу перебування та чисельності обох вищенаведених видів необхідно продовжувати.

   Потребує уточнення фауна кажанів парку, яка, ймовірно, може значно розширити видовий склад фауни ссавців НПП «Тузлівські лимани». Враховуючи специфіку досліджень рукокрилих, необхідною умовою є залучення відповідного експерта.

Окрім того, важливим питанням подальшої роботи є ідентифікація близьких видів дрібних ссавців родів Sylvaemus spp. та Microtus spp. за допомогою молекулярно-генетичних методів.

   Враховуючи відсутність знахідок на території парку полоза жовточеревого (каспійського) Dolichophis caspius протягом 2012-2019 рр., а також достовірних відомостей щодо знахідок виду в попередні роки, виникає необхідність перегляду статусу виду на території НПП «Тузлівські лимани».

   За 2019 р. виявлено 75 видів комах, які раніше на території парку не були відмічені. Це свідчить про слабку вивченість ентомофауни цієї території та потребує подальших досліджень.

На теритоії парку на ділянці Тузлівської Амазонії виявлено совку сокиркову (Periphanes delphinii), яка внесена до Червоної книги України (категорія «вразливий»).

   За 2019 рік на території парку знайдено 7 нових видів судинних рослин. Уточнено видову приналежність деяких видів. На даний час флора парку налічує 614 видів судинних рослин (за зведенням Mosyakin, Fedoronchuk, 1999).

   Уточнено перелік видів рослин НПП з Червоної книги України, до якого включено зниклий вид Colchicum ancyrense та неаборигенний для узбережжя Тузлівських лиманів Galanthus elwesii, який занесениий до парку з обійсть оточуючих парк населених пунктів. Спостереженнями на узбережжі лиману Бурнас доведено, що Allium sphaeropodum, який занесений до Червоної книги України та вказується для території НПП, як самостійний вид не існує.

 

ОСВІТНЯ

 Парк забезпечує організацію екологічної, освітньо-виховної діяльності, цілеспрямованого впливу на світогляд, поведінку і діяльність населення з метою формування екологічної свідомості та залучення його до збереження природної спадщини, відповідно до Положення про еколого-освітню діяльність заповідників і національних природних парків України, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 21.09.1998 № 140, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.1998 за № 630/3070 та інших вимог законодавства.

     Основні завдання еколого-освітньої роботи Парку визначаються з урахуванням програм і планів, які затверджуються Парком. Для їх реалізації створюється підрозділ з екологічної освіти, який організовує здійснення еколого-освітньої діяльності, інформування та налагодження зв’язків з громадськістю.

   Парк сприяє розвитку природоохоронного та екологічного руху, екологічного виховання шкільної та студентської молоді, поширює нові методики екологічного виховання, розробляє рекомендації з формування екологічної етики й естетики тощо.

       Еколого-освітня робота здійснюється шляхом:

  • популяризації екологічних знань;

  • впровадження нових форм і методів екологічної освіти та виховання;

  • прогнозування віддалених наслідків втручання людини в природу;

  • організації проведення екологічних акцій, конкурсів, семінарів тощо;

  • формування фото-, слайдо-, кіно-, відеотек тощо;

  • здійснення іншої діяльності, що не заборонена законодавством.

 

      Підвищення рівня екологічної культури, екологічної інформованості населення та відпочиваючих в оздоровчих закладах здійснюється Парком через засоби масової інформації, шляхом випуску друкованої поліграфічної продукції тощо.

 
116433179_3687849697908972_8565094531156

        Рекреаційна діяльність на території Парку здійснюється відповідно до Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно- заповідного фонду України, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 22.06.2009 № 330, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.07.2009 за № 679/16695.

   Основними напрямами провадження рекреаційної діяльності на території Парку є:

  • створення умов для організованого та ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони природних комплексів та об'єктів;

  •  забезпечення попиту рекреантів на загальнооздоровчий, культурно- пізнавальний відпочинок, туризм, любительське та спортивне рибальство, відповідно до режиму території Парку тощо;

  • обґрунтування і встановлення допустимого рівня антропогенного навантаження, у тому числі, зумовленого провадженням рекреаційної діяльності, на територію, природні комплекси та об'єкти Парку;

  • організація рекламно-видавничої та інформаційної діяльності, екологічної просвіти серед відпочиваючих, туристів у межах території Парку;

  • сприяння формуванню у рекреантів та місцевих жителів екологічної культури, бережливого та гуманного ставлення до національного природного надбання.

 

    Рекреаційна діяльність здійснюється Парком, із забезпеченням таких умов:

  • створення і функціонування рекреаційної інфраструктури;

  • організація та інфраструктурне облаштування туристичних та екскурсійних маршрутів, еколого-освітніх стежок;

  • координація діяльності Парком суб'єктів рекреаційної діяльності незалежно від форми власності та підпорядкування з огляду на використання природних та історико-культурних ресурсів у межах територій та об'єктів Парку;

  • створення і ведення інформаційного банку даних щодо рекреаційних закладів, які розташовані в межах території Парку;

  • участь у вітчизняних і міжнародних науково-практичних конференціях, з'їздах, семінарах, присвячених питанням розвитку рекреації;

  • вивчення, узагальнення та впровадження вітчизняного і зарубіжного досвіду щодо організації рекреаційної діяльності.

 

        Парк:

  • забезпечує організацію рекреаційної інфраструктури, створює мережу еколого-освітніх та науково-пізнавальних маршрутів, рекреаційних зон для забезпечення сприятливих умов для відпочинку населення та відвідувачів Парку;

  • виконує роботи з оцінки рекреаційних ресурсів (природні, історико- культурні, етнографічні тощо);

  • надає платні послуги, проводить дослідження, пов'язані із забезпеченням провадження рекреаційної діяльності відповідно до законодавства.

116435690_1023194311452853_8257235265305

РЕКРЕАЦІЙНА

 

ОХОРОННА

116545383_973898959717179_51589323038512
107496685_298801241562631_87915154480041
116435690_1023194311452853_8257235265305
116430746_325190235554163_80335731583352

       Охорона національних природних парків покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. 

     Служба державної охорони природно-заповідного фонду України має статус правоохоронного органу. Порядок діяльності служби державної охорони природно-заповідного фонду України, а також перелік підрозділів і посад працівників, які входять до її складу, визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2000 № 1127 «Про службу державної охорони природно-заповідного фонду України». Службу державної охорони НПП «Тузлівські лимани»  очолює Директор.

 

      В своїй роботі посадові особи служби державної охорони керуються:

  • Своєю посадовою інструкцією;

  • Положенням про НПП «Тузлівські лимани» (у редакції наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 12.11.2019 року № 395);

  •  Законом України «Про природно заповідний фонд України» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 34, ст.502) із змінами;

  • Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2000 № 1127 «Про службу державної охорони природно-заповідного фонду України»

  • Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2000 № 541 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України»

  • Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища»,Ю «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про Червону книгу України» та ін..;

  • Кодекси України: Адміністративний, Водний, Земельний

 

  Відповідно штатного розпису до служби державної охорони національного природного парку «Тузлівські лимани» входить 16 посадових осіб.  

 

       Основними завданнями СДО Парку є :

  • Здійснює державний контроль за дотриманням режиму території, використанням, відтворенням, охороною та захистом природних комплексів Парку.

  • Попередження та припинення порушень природоохоронного законодавства на території Парку.

 

     Служба державної охорони відповідно до покладених на неї завдань:

  • здійснює охорону природних комплексів національного природного парку «Тузлівські лимани» здійснює охорону диких тварин і місць їх перебування у межах території Парку;

  • забезпечує порядок використання природних ресурсів;

  • забезпечує додержання вимог щодо відвідування територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

  • попереджує пошкодження лісових насаджень унаслідок незаконних рубок;

  • здійснює заходи щодо запобігання виникненню, поширенню пожеж, інших надзвичайних ситуацій та їх ліквідації;

  • інформує відповідні державні органи про надзвичайні ситуації;

  • забезпечує реалізацію заходів з профілактики та захисту природних комплексів від шкідників і хвороб у межах територій Парку;

  • підтримує у належному стані межові та охоронні знаки, інформаційні аншлаги, квартальні та ділянкові стовпи, а також протипожежні споруди.

 

       Основні заходи, що здійснюються СДО Парку:

  • заходи щодо збереження та відтворення природних комплексів та об’єктів;

  • заходи щодо збереження та відтворення фауни;

  • протипожежні, захисні та заходи щодо охорони території.

   

     Заходи щодо збереження та відтворення природних комплексів та об’єкті

  • санітарно-оздоровчі та інші профілактичні заходи в межах території Парку.

  • санітарний огляд і патологічні обстеження деревостанів та іншої рослинності на території Парку.

  • проведення робіт з відтворення природних екосистем, контроль за їх виконанням.

 

Заходи щодо збереження та відтворення тваринного світу

  • збереження занесених до Червоної книги України зникаючих і рідкісних видів рослинного та тваринного світу, рослинних та тваринних угрупувань, типів природних середовищ;

  • систематизація збору та опрацювання даних фенологічних спостережень;

  • попередження та недопущення незаконного добування об’єктів тваринного світу;

       Заходи щодо охорони території:

  • забезпечення державного контролю за додержанням режиму території Парку;

  • інформування користувачів та відвідувачів Парку стосовно особливостей режиму охорони території шляхом встановлення інформаційних та охоронних знаків, аншлагів, табличок тощо.

  • проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед відвідувачів в тому числі і через ЗМІ;

  • систематичне патрулювання території Парку.

 

       Протипожежні заходи:

  • розробка порядку відвідування територій та об’єктів на території Парку правил поведінки з метою недопущення надзвичайних ситуацій.

  • інформування державних органів про надзвичайні ситуації, які мали місце на території Парку та їх ліквідації.

116433179_3687849697908972_8565094531156
116433179_3687849697908972_8565094531156
116433179_3687849697908972_8565094531156
 

Як до нас дістатися

РЕЖИМ РОБОТИ

Пн-Чт:  з 8:30 до 17:30

Пт:  з 8:30 до 16:30

 

Сб, Нд - вихідні.

АДРЕСА

68100

вул. Партизанська 2,

м. Татарбунари,

Одеська область

ТЕЛЕФОН

факс: (04844) 3-21-96

моб: 068-881-61-94

E-MAIL